Виклад основного матеріалу


Мережева педагогіка розвивається в тісному зв'язку з мережею Інтернет і прямо залежить від стану й концепцій розвитку Всесвітньої павутини. Сучасна концепція розвитку павутини одержала назву Веб 2.0.

Появу терміна Веб 2.0 прийнято пов'язувати зі статтею Тіма О'Рейлі –»What Is Wеb 2.0» від 30 вересня 2005 року [4]. Відомо, що обговорення нових можливостей і появу нового класу задач і програм О'Рейлі почав здійснювати ще в минулому столітті в статті про комп'ютери, програмне й інформаційне забезпечення. Основну критику в цій статті й в усьому збірнику праць ідеологів вільних програм було спрямовано на перехід від світу, в якому основою інформаційної діяльності були комп'ютери та встановлене на них програмне забезпечення, до світу, де платформою для спільних дій слугує Всесвітня павутина й інформаційні додатки. Традиційне програмне забезпечення вбудовувало значну кількість інформації у значгу кількість програмного коду. Наприклад, текстові (МS Word) і графічні (РHotoShop) редактори значно більші за обсягом, ніж документи і малюнки, які в них створюються. Соціальні сервіси вбудовують значну кількість програмного забезпечення у значну кількість інформації. 

Учені відзначають, що із середовища, в якому люди одержували інформацію, читали новини, слухали радіо, дивилися телевізор, Всесвітня павутина нині стає платформою, на базі якої відбувається спілкування людей, причому сучасний словник містить різноманіття мультимедійних форматів. Розвиток інформаційного забезпечення на основі Веб-платформи в перші роки XXI століття супроводжувалося появою величезної розмаїтості веб-сервісів, які підтримували різні потреби й активності користувачів. Важливо відзначити, що інформаційні сервіси нового покоління з особливою повагою ставилися до користувачів і розглядали їх як авторів та співавторів мережевого контенту. Дії, які виконують користувачі мережевого інформаційного забезпечення, є досить простими: зробити вибір, купити або продати, ввести значну кількість інформації, розмістити в мережі документ, фотографію або відеофайл, зберегти посилання на знайдений документ і т. ін.

Нині оголошено про створення третього покоління мережевих сервісів, що діють в Інтернеті, заснованих на об'ємному сприйнятті. Але для більшості користувачів і друга версія соціальних сервісів Веб 2.0 є незнайомим і лякаючим терміном, який хочеться обійти стороною і працювати на старому звичному Веб 1.0, де для спілкування наявні поштові сервіси, для пошуку інформації - пошукові машини, для обробки файлів - ftp сервери. З 2005 року Веб 2.0 став невід'ємною частиною сучасної дійсності, і щоб залишатися повноправним членом інформаційного суспільства, необхідно не тільки знати його сервіси, а й активно застосовувати їх у своїй навчальній, науковій і професійній діяльності. Для знайомства студентів вищих навчальних закладів з Веб 2.0 можна запропонувати такі форми організації навчального процесу: класичну форму навчання, а також наукової діяльності.

Веб 2.0 як рух є скоріше соціальним, ніж технологічним феноменом. Він передбачає активну участь людей у наповненні мережі матеріалами, в обміні своїми навичками й уміннями. Відкритість для розвитку Веб 2.0 значно менш важлива, ніж відкритість учасників руху, їхня готовність ділитися своїми матеріалами, своїми знаннями й уміннями. Серед різноманіття способів класифікації сервісів Веб 2.0 найбільш простою є, мабуть, користувацька класифікація за способом використання:


  1. Мережеві щоденники.

  2. Спільний пошук інформації.

  3. Спільне зберігання закладок.

  4. Спільне зберігання медіафайлів: фотографії, схеми, малюнки; презентації, відео, документи, карти знань, аудіо записи.

  5. Спільне редагування документів, електронних таблиць.

  6. Колективне редагування гіпертекстів [2].



Соціальні пошукові системи

Соціальні закладки

Спільне зберігання медіа файлів

В стрімкий розвиток глобальної мережі Інтернет (Веб 2.0) та освоєння користувачами її можливостей впливає на різні сторони життя та діяльності
людини. Вимогою часу є підготовлені для роботи в нових умовах педагоги.
Потреба в них стане ще більше актуальною найближчим часом.
Використання комп'ютерів в освіті вже перестало бути надзвичайним
явищем у навчальних закладах. На даному етапі виникає нова категорія
культури, якою необхідно оволодіти - це інформаційна культура.

Соціальні сервіси Веб 2.0 надають необмежені можливості для вдосконалення навчально-педагогічної діяльності викладача ВНЗ. Половина навчального навантаження студентів денної форми навчання відводиться на самостійну роботу. Для організації її таким чином, щоб студенти дійсно одержували нові знання, самостійно вивчали додаткові джерела інформації, необхідно мати в бібліотеках достатню кількість сучасної літератури з предмету. Щорічно випускається безліч навчальної та методичної літератури, більшість з якої має такі недоліки: ціна і невідповідність новітнім даним і сучасним знанням. Остання невідповідність викликана, по-перше, тим, що не всі книги проходять редакційну правку, а також наукове рецензування і редагування; а по-друге, цикл видання книги хоча і значно скоротився, завдяки новітнім інформаційним технологіям, проте все одно займає певний час. Таким чином, виданий підручник може морально застаріти, не будучи випущеним з друкарні. Особливо це стосується таких наук і напрямів, де використовуються відомості з обчислювальної техніки та інформаційних технологій. Враховуючи вищеназване, більшість студентів вважають за краще користуватися Всесвітньою павутиною для пошуку необхідної інформації.

Значна кількість різних Інтернет-ресурсів, де інформація об'єднується за напрямами, а на будь-яке питання можна одержати відповідь від фахівців через форум. Тут особливо слід зазначити соціальний сервіс Вікіпедія, а саме http://ru.wikipedia.org. Інформація, представлена на ньому, написана професійно, доступною для студентів мовою, добре структурована. Але головна перевага даного сервісу полягає в тому, що інформація надається не для копіювання, а для колективного редагування, і будь-який з користувачів, який уважає себе компетентним у певному питанні, може внести свої корективи, поділитися досвідом і знаннями. Таке колективне написання наукової статті дозволяє користувачам-читачам бути в курсі сучасних досягнень сьогодення, а не застарілих відомостей. Студенти, які вносять корективи до існуючої статті з предмету, що вивчається, показують високий рівень своїх теоретичних знань і практичних навичок, що підвищує їхню самооцінку, рейтинг серед студентського і викладацького співтовариства. Рейтинг може бути визначений в кількісному еквіваленті і врахований у процесі виставляння підсумкової оцінки за іспит. 

Наступний соціальний сервіс, що дозволяє не тільки урізноманінити навчальний процес, а й підвищити якість навчання за рахунок спільної діяльності студентів і викладачів, базується на технології блогів - Живий Журнал.

Створюючи співтовариства з різних дисциплін, можна обговорювати із студентами навчальні теми дисципліни в слушний для всіх сторін час. Навчання за допомогою блогів дозволяє організовувати навчальну діяльність таким чином, що, з одного боку, викладач працює зі всіма студентами, а з іншого боку, – кожний студент може ставити питання, які цікавлять їх, відповідь на які може дати будь-який бажаючий.

Таким чином, через групову участь в процесі навчання можна сформувати і розвинути такі риси:

Соціалізація. Студенти навчаються формулювати і грамотно ставити питання, а потім інтерпретувати одержані відповіді. В результаті поліпшується не тільки письмо студентів, оскільки доводиться стежити за грамотним викладом своїх записів, а й усна та письмова мова.

Колективний розум. Робота в групах, мозковий штурм дозволяють вирішувати проблеми, нерозв'язані інколи для одного.

Комунікація. Обговорюючи професійні питання, студенти одержують навички організації дискусій: їх організації, управління, уникнення конфліктних ситуацій.

Навчальна. Багаторазове вивчення матеріалу за лінійною та розгалуженою схемою.

Підвищення самооцінки. З метою стимулювання інтересу до соціальних сервісів Веб 2.0 пропонується організовувати олімпіади серед студентів. 

На відміну від першого покоління сервісів Веб 2.0 дозволяє користувачам спільно діяти – обмінюватися інформацією, зберігати посилання та мультимедійні документи, створювати та редагувати публікації, тобто відбувається налагодження соціальної взаємодії. Тому технології Веб 2.0 ще називають соціальними сервісами Інтернету.

Соціальні сервіси - нові можливості задоволення потреб:


  • соціальних;

  • в самоповазі;

  • в самореалізації;

2 комментария:

  1. Дана стаття є дуже цікавою та гарно сформульованою. Цікавий матеріал для наукового пізнання WEB діяльності! Дякую за цікаву інформацію.

    ОтветитьУдалить
  2. Этот комментарий был удален автором.

    ОтветитьУдалить